Мудрість карпатського мольфара про душу.

"Відкрита душа - порожня душа"

Характерницька мудрість.

Надвечір ватра догоряла,

Зустрів його я на горі,

Як зірка перша засіяла

Таке промовив він мені:

"Навколо тебе лиш примари,

Собі їх ти намалював.

У розумі твоєму хмари,

Бо своє небо занедбав.

Людська найперша є помилка -

Відкрити душу напоказ.

Коли стає вона відкрита,

То пустка лишиться ураз.

В житті трапляється усяке,

Мої слова запам'ятай

Як щось у серці місце знайде -

Гармонії кажи "прощай".

Один лиш шлях веде до щастя -

То спокій власної душі.

Навколо ж світ, такий без ласки,

Супокій пустить під ножі.

Не варто сенс шукать довкола -

Найперш у себе зазирни.

У тобі всесвіт, із якого

Дістанеш все, лише пірни!

Твоя душа - то чисте небо,

Із нього світло ти черпай.

Всевишній дивиться на тебе,

Погоди ж з неба не чекай.

Твоє життя - твій порятунок.

Ніхто його не проживе

За тебе. Знай! Його ґатунок

На совісті твоїй буде!

Любити мусиш душу й тіло,

І славу Богу возсилать.

І що б навколо не кипіло -

Тебе не зможе розхитать.

У тому світі, який бачиш,

Намарне щастя не шукай -

Воно в душі твоїй назавжди.

Її ж ти на замку тримай."

Скінчивши розповідь цікаву,

Мене лишив на самоті.

А я все думав без угаву...

Зоря світила з висоти...

Вінниця

18:55 07.05.2016