Життя триває

Життя триває, усьому всупереч,

То словом б'єш, інколи й стискаєш меч.

І вже як ніби ти дорослий став,

І труднощів багато подолав,

Та дні минулі не дають заснути –

Старі гнояться рани незабуті.

І спогади тебе несуть у юність,

Де безтурботність, де чекають друзі.

Вінниця

21:12 31.05.2014

Прощання з юністю.

Ах! Як же весело було нам навесні!

Ми жили, ми співали юності пісні!

Якими ж юними та безтурботними були!

Ми щастя ріки випивали! Ми все могли!

Я згадую ті дні, як ніби то був сон.

Ми жили в небі блакитному, як льон.

Проходить юності пора. Не сила нам її тримати.

Бо час біжить. І як його впіймати?

Ах! Ще раз би повторить пригоди!

Відкинути всі штучні перешкоди,

І ринутись за кличем серця свого,

Забути всі турботи, й не згадувать нічого!

Якими ж вільними ми в юності були...

Турбот не було, як квіти ми цвіли!

І вітер в голові, і блискіт у очах -

Якби ж так знову було в зрілості роках!

Вінниця

19:07 26.03.2016