Волинський Князь.

Серед лісів стоїть холодних,

На річки Стиру берегах,

Тисячолітній град сьогодні,

Що має славу у віках.

Щоб знали ви, за нього більше

Я тільки Вінницю люблю.

Тут час крокує повільніше,

Я там гуляю, коли сплю.

Залитих сонцем, тиша вулиць, –

Зі спогадів ріка тече. 

Людського гамору відсутність,

Вертаюсь я до тих ночей.

Прекрасний Луцьк, це древнє місто,

Розріже часу пелену –

Ти вже крокуєш урочисто

В Середньовіччі наяву.

Побачиш там красу баталій

Під звуки давності пісень.

У борні лютій, величавій,

Героєм станеш ти за день.

У замку грають хороводи,

Там із легенд славетний князь.

Хоч як було б все до вподоби,

Але зостатися там зась.

Стоїть віками Князь Волині,

Фортеця гордо височить.

Стояв в бентежнім часоплині,

Сьогодні – гул віків дзвенчить.

Вінниця

22:27 30.04.2016 

Волинські пригоди.

Відтоді сплинуло сім років,

Як вперше в Луцьк я завітав.

Лунали в замку мої кроки

Й для суму не було підстав.

Потім я був на Бандерштаті -

Співали гарних там пісень.

Ходили навкруги патлаті

І ватрою скінчався день.

Зі мною теж були скінхеди,

Для панків - пиво і портвейн,

Багато люду було в кедах,

Я ж в холоді хотів глінтвейн.

Холодні осені волинські

У лісі, ще й коли алярм.

Це не курорти вам кубинські,

Хоча й у цьому є свій шарм.

Повстанський ліс, де повно моху -

Така волинська глухомань.

Алярм вночі, крос до дороги,

Сто на асфальті віджимань.

Я маю спогад найтепліший

Про в Луцькім замку одну ніч -

То фестиваль середньовічний

Із давниною навсібіч.

З віків мелодії лунали,

Була велика гра з вогнем,

З Олегом Скрипкой танцювали

І трохи змокли під дощем.

Сам замок - давності еґреґор -

Умить там падаєш у транс,

Проймає тіло й душу тремор,

Тоді сповільнюється час.

Вітаю Вас в середньовіччі!

Ця ніч - то подорож крізь час.

Засвітять промені в обличчя -

Назад повернешся ти враз.

Вінниця

22:27 30.04.2016