Пошук

суботу, 14 жовтня 2017 р.

Опівнічні зітхання.

Опівнічні блукання безсонні по стелі
Мого погляду в темряві, мляві зітхання мої
Від утоми, бо сон загубився в пустелі
Відчайдушної спроби заснуть, поцілунки твої

Перервали. І пристрасний погляд жагучий
Цих прекрасних і чорних очей розпалив мій вогонь.
Мене взяли в полон… У солодкий, пекучий,
Одурманливий, ніжний полон шовковистих долонь.

На спині, я відчув, твої пристрасні пальці
Вигравали мелодію раю. Гарячий порив, –
Й переплетені ми у зміїному вальсі.
Тихий стогін зривався і зойк з твоїх уст. Я творив

Нову пісню, її ти співала ритмічно,
Заливаючи річкою голосу свого мій дім.
Насолоди і щастя був бал феєричний.
Розчинилися ми… Я – в тобі, ти ж – у серці моїм.

16:23 13,10,2017
Вінниця.

четвер, 23 березня 2017 р.

Стежа безсоння.

Зруйнований безсонням,
Що наче сталь блищить вночі в очах червоних.
Зруйнована особа
Уже без пам'яті вдивляється у зорі.
Немов страшна хвороба,
Яка блукає в лікарнянім коридорі,
Плекає беззаконня
Нервових імпульсів та образів знайомих.

Слизька стежа знайома,
Що забирає в тебе вічність ту солодку,
Штовхає тебе в прірву
Без того літепла жаданого Морфея.
На смерть штовхає вірну —
Там розгорається безславна епопея.
Здолає тебе втома
І подарує тобі сну вуаль коротку.


02:42 23.03.2017

Вінниця