Опівнічні зітхання.

Опівнічні блукання безсонні по стелі

Мого погляду в темряві, мляві зітхання мої

Від утоми, бо сон загубився в пустелі

Відчайдушної спроби заснуть, поцілунки твої

Перервали. І пристрасний погляд жагучий

Цих прекрасних і чорних очей розпалив мій вогонь.

Мене взяли в полон… У солодкий, пекучий,

Одурманливий, ніжний полон шовковистих долонь.

На спині, я відчув, твої пристрасні пальці

Вигравали мелодію раю. Гарячий порив, –

Й переплетені ми у зміїному вальсі.

Тихий стогін зривався і зойк з твоїх уст. Я творив

Нову пісню, її ти співала ритмічно,

Заливаючи річкою голосу свого мій дім.

Насолоди і щастя був бал феєричний.

Розчинилися ми… Я – в тобі, ти ж – у серці моїм.

16:23 13,10,2017

Вінниця.