Стежа безсоння.

Зруйнований безсонням,

Що наче сталь блищить вночі в очах червоних.

Зруйнована особа

Уже без пам'яті вдивляється у зорі.

Немов страшна хвороба,

Яка блукає в лікарнянім коридорі,

Плекає беззаконня

Нервових імпульсів та образів знайомих.

Слизька стежа знайома,

Що забирає в тебе вічність ту солодку,

Штовхає тебе в прірву

Без того літепла жаданого Морфея.

На смерть штовхає вірну —

Там розгорається безславна епопея.

Здолає тебе втома

І подарує тобі сну вуаль коротку.

02:42 23.03.2017

Вінниця