Байочка про бджілочку. (Засновано на реальних подіях).

Жила собі маленька бджілка,

Яка збирала смачний мед.

Як десь була квітуча гілка -

Летіла чимскоріш вперед.

Чекали бджілку усі квіти,

На ній тримався урожай.

Лиш тільки сонечко засвітить -

Дзижчить комашка на весь гай!

Її сім'я давала меду,

Багато дуже - аж за край!

Таке в бджоли життєве кредо -

Працюй, а не відпочивай!

Дерева фрукти породили,

І пасічник забрав весь мед,

Вже осінь набувала сили,

Та й час летів усе вперед.

Раз пасічник прийшов до хати

Й ретельно все порахував -

Невигідно сім'ю тримати

Тих бджіл, з яких прибуток мав.

Бо це потрібно годувати

Нероб, які узимку сплять!

Дешевше вже нових придбати

Аніж за цими доглядать!

Спалив тоді усі він сім'ї,

Лиш вулики лишив пусті.

Стелився дим, та й по подвір'ї,

Убивця мед поклав на стіл.

Була біда одна у бджілки -

Вона старалась для усіх,

А не для себе. Це й помилка,

Це непробачуваний гріх.

Вінниця

21:17 05.05.2016 

Задумайся про смерть.

В мріях ми завжди всі молоді.

Живемо, наче смерті не до нас.

І кожен день по вранішній зорі

Ми в метушні, й не дивимось на час.

Здається нам, що ніби життя вічне.

В майбутньому всі мрії та думки.

Чекаємо на щастя ми міфічне,

А що робить сьогодні - невтямки.

І мрій здійснення не сьогодні.

Хто зна, чи не останній день живеш?

І перед смертю в розпачі безодні

Захочеш жити. Та час вже не вернеш.

Ніхто не зна, де день останній.

І не чекай від неба одкровень.

Не знаєш, бо є закон прадавній,

Що смерть нікому не дає знамень.

11:43 18.04.2016

Вінниця