Пошук

Показ дописів із міткою ніч. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ніч. Показати всі дописи

субота, 14 жовтня 2017 р.

Опівнічні зітхання.

Опівнічні блукання безсонні по стелі
Мого погляду в темряві, мляві зітхання мої
Від утоми, бо сон загубився в пустелі
Відчайдушної спроби заснуть, поцілунки твої

Перервали. І пристрасний погляд жагучий
Цих прекрасних і чорних очей розпалив мій вогонь.
Мене взяли в полон… У солодкий, пекучий,
Одурманливий, ніжний полон шовковистих долонь.

На спині, я відчув, твої пристрасні пальці
Вигравали мелодію раю. Гарячий порив, –
Й переплетені ми у зміїному вальсі.
Тихий стогін зривався і зойк з твоїх уст. Я творив

Нову пісню, її ти співала ритмічно,
Заливаючи річкою голосу свого мій дім.
Насолоди і щастя був бал феєричний.
Розчинилися ми… Я – в тобі, ти ж – у серці моїм.

16:23 13,10,2017
Вінниця.

четвер, 23 березня 2017 р.

Стежа безсоння.

Зруйнований безсонням,
Що наче сталь блищить вночі в очах червоних.
Зруйнована особа
Уже без пам'яті вдивляється у зорі.
Немов страшна хвороба,
Яка блукає в лікарнянім коридорі,
Плекає беззаконня
Нервових імпульсів та образів знайомих.

Слизька стежа знайома,
Що забирає в тебе вічність ту солодку,
Штовхає тебе в прірву
Без того літепла жаданого Морфея.
На смерть штовхає вірну —
Там розгорається безславна епопея.
Здолає тебе втома
І подарує тобі сну вуаль коротку.


02:42 23.03.2017

Вінниця

вівторок, 24 травня 2016 р.

Поле.

Тихо, гамір стих.
Бачив я людей,
Зараз – не про них.
Я б запряг коней
Та помчав би в ніч,
Грав би я з вітрами
В полі віч-на-віч.
Босими ногами
Біг би по стерні,
Щоби потім впасти
Й вмитись у росі,
Глянути на небо -
На його красу.
Місяць зійде, певно.
У траві засну.

Вінниця
14:58 02.03.2016




середа, 18 травня 2016 р.

Іскриться барвами вогнів.

Іскриться барвами вогнів
Ця ніч, туманом оповита.
І кожен з тих минулих днів
Вмирав, коли лилася оковита.

Вмирав, не воскресаючи ніколи.
Вмирав, щоб ніч із нього проросла,
Щоб я у ніч летів над полем
Душею з тіла, як тільки ніч прийшла.

Вінниця
14:28 07.10.2014


вівторок, 17 травня 2016 р.

Живу я чарами цієї ночі

Живу я чарами цієї ночі.
Мов та хмільна омана в голові,
Видніються слова мені пророчі
В свідомості моїй, і барви неземні.

Думок суєт уже позбувся,
Немов їх змило річкою в горах.
Я кинув все, я одягнувся,
Бо це все казка, - дійсність в моїх снах.

Вінниця

01:56 23,08,2014 


неділя, 15 травня 2016 р.

Вірш безсонної ночі

Вже ніч, Морфей не йде до мене.
У темряві погасло світло денне.
Легенда манить до зірок. Скоріш заснуть
І піти у той невідомий путь.

Роки. Забуті дні минулі, -
У сутінках згубилося доволі
Їх, як намиста дорогого. Та з мене досить.
Спокою душа моя давно вже просить.

Вінниця,
03:27 24.07.2014


пʼятниця, 13 травня 2016 р.

Тихий гомін безсонної ночі.

Тихий гомін безсонної ночі,
Лірика грає, думу гада.
Щось незабуте сліпить у очі,
Сумно знов стало, думка засина.

Щось не забулось, муляє очі...
Сумно щоночі, спогади пізні,
Подвиги різні, губи дівочі,
Зірвані думки, дії залізні.

Лірика різна, музика тиха,
Спів опівночі вже дограва.
Може сьогодні хтось іще зникне,
З чарами ночі минуле зника.

Вінниця
Листопад 2013р.


середа, 11 травня 2016 р.

Коли без сну ти дивишся у ніч.

Коли без сну ти дивишся у ніч,
Ти бачиш днів своїх минуле.
Які давно вже впали з пліч
І за собою не тягнули.

А ти все дивишся за ними вслід
І відпустити їх не можеш.
Чи ти приріс до своїх бід
Та відпустити їх не хочеш?

Ідеш життям ти навмання,
Дивитися на світ не хочеш.
Із губ ця посмішка сумна -
Прокляття ти собі шепочеш.

І сумно тобі на душі,
І вже вона давно порожня.
І не заснеш ти уночі,
Відчай - карта подорожня.

Не плачеш бо немає сенсу.
Й слізьми ти горю не завадиш...
А в серці так багато перцю,
Що скоро ти його пропалиш.

Ніколи ти собі не думав,
Що пісню так скінчить сопілка.
І серце твоє повне суму,
І вже закинув мотузка на гілку.

Вінниця

02:11 16.12.2013 


субота, 7 травня 2016 р.

Кава без цукру.

Кава без цукру на смак, як життя.
Темно, мов в гущі, іду навмання.
Ковток за ковтком, дихання плавне,
Може я п’ю цю каву востаннє.

Темрява ночі, а може, і кави,
Спогади в думці, обличчя ласкаве.
Темрява, кава, світанком не пахне,
Може в цю мить усе і зачахне?

Вже найтемнішим морок зробився,
Кава допита, лиш осад лишився.
Перед світанком завжди такі ночі,
Розхмарились чола, проясніли очі.

Вінниця
Поч: квітень 2010
Кін: 16:14 01.11.2011