Пригоди у місті левів.

Так часто я бував у Львові,

Що, певно, вже не полічу.

Відбулось там подій доволі -

Писать до смерті не скінчу.

Ідеш по вулицях бруківці...

Трамвай раптово дзеленчить?

Сідай у нього на зупинці -

Буде екскурсія умить.

Поїдеш ти в середньовіччя,

Побачиш міста Лева шарм.

Не буде більше на обличчі

І тіні суму твого, й хмар.

На Личаківському безмовність -

Де розум спокій віднайде.

Скульптур побачену холодність

Вже не відчуєш більш ніде.

Там Федоровича друкарня,

Тут Лиса гора височить.

То тут то там стоїть кав'ярня,

Ну а душа в Криївку мчить.

Музики грають вечорами,

На площі ринок фаєр-шоу,

Тут розважальні всі програми -

Аби тільки своє знайшов.

Львів шоколаду є столиця,

В повітрі кави аромат,

Ну а в бандерівській Криївці

Націлять в тебе автомат.

А після того, як ти вип'єш,

Спускайся зразу у метро.

Із москалів всю душу виб'єш -

Там русофобії ядро.

Щось чудернацьке та незвичне,

Такого більш ніде нема, -

Це місто левів є величне,

Їх тисячі тут, зокрема.

"Тут атмосфера незабутня" -

Навіки я запам'ятав.

До левів тягне незворотньо,

Там спокій душу огортав.

Вінниця

22:00 29.04.2016

Подорожі.

Було так цікаво в мандри вирушати 

І свої пригоди потім описати. 

По безкраїх землях рідної країни 

Я ходив і їздив у ліси й долини. 

Шлях чумацький в степу стелиться до краю, 

Десь баштан зелений, вітер там гуляє. 

Нічне небо ясне на горі Високій, 

Найчистіша річка, що тече, в Європі, 

Ти заходь у неї - дай душі свободу, 

Пий в ній і купайся маючи нагоду. 

У волинськім лісі ночі всі холодні - 

Грійся біля ватри й потирай долоні. 

А у місті Луцьку стоїть древній замок, 

Там були музики - грали й танцювали. 

Ну а місто Лева, давнє та яскраве, 

Пам'ята Данила, діло його праве. 

Ледь на захід сонця - вирина вистави, 

Всюди спів лунає й вогняні забави. 

Є де розгулятись в буковинськім центрі - 

Можна проходити безліч кілометрів. 

Ще я їздив в Київ просто погуляти. 

Вихідні настали - час помандрувати. 

Ще багато місць є, де мене не було! 

Як не мандрувати - нанесе намулу! 

Знаю, час приходить, щоб помандрувати, 

І шляхів багато буду я ще знати! 

16:07 25.04.2016 

Вінниця

Степ.

Широкий степ часом згадаю,

Де вітер теплий мандрував.

Для мене те здавалось раєм -

Про все на світі забував.

Стрибог теплом там обвіває,

Чумацький шлях мені світив.

Краса небесна - місяць сяє,

І зорі всі я полічив.

А вранці жайвір заспіває

І зблисне в небі враз зоря,

Та й сонечко поволі сяє,

Заграють трав твоїх моря.

Удень на небі сокіл парить,

Баштан Ярило зігріва,

То запах трав твоїх дурманить,

То промінь зайчиками гра.

Іще я досі пам'ятаю -

Багряний захід має степ.

В музеї пам'яті тримаю

Червоних відблисків вертеп.

Ти бачив, степ, татар навалу,

Козацькі знаєш хоругви,

Щоб осягнуть тебе, замало

На лінії життя води.

21:04 27,04,2016 Вінниця